flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики з питань застосування положень глави 13-А

  

Узагальнення судової практики з питань застосування положень глави 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення»  Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також положень Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» №3206-VI від  07.04.2011 року.
 
 
Дане узагальнення судової практики проведене відповідно до листа заступника голови апеляційного суду Кіровоградської області – В.М.Онуфрієва № 169/14 вих. від 25.02.2014 року.
У ході  проведення узагальнення проаналізована судова практика застосування положень глави 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення»  Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також положень Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» №3206-VI від  07.04.2011 року.
 
ВСТУП
 
Основні засади запобігання і протидії корупції визначаються Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року.
Вказаний Закон дає визначення основних термінів, зокрема, відповідно до статті 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», корупція - використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.
Відповідно, стаття 4 вказаного закону дає перелік суб’єктів корупційної діяльності, до яких відносяться:
     1)    особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
     2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
     3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону;
     4) посадові особи та працівники юридичних осіб - у разі одержання ними неправомірної вигоди, або одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди;
  5) фізичні особи - у разі одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1-4 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди.
Даний закон визначає перелік заходів, спрямованих на запобігання і протидію корупції, серед яких: обмеження щодо використання службового становища; обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; обмеження щодо одержання дарунків (пожертв); обмеження щодо роботи близьких осіб; обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування.
Статтею 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлено, що за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.
 
 
1. Розгляд справ  про адміністративні правопорушення, передбачені главою 13-А КУпАП з урахуванням змін, внесених до КупАП та Закону №3206 Законом України №2276-VII від 18 квітня 2013 року. Дотримання вимог ст. 8 КУпАП щодо чинності закону про відповідальність  за адміністративні правопорушення.
              
Глава 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення присвячена адміністративним корупційним правопорушенням. До таких правопорушень зазначеним кодексом віднесені: порушення обмежень щодо використання службового становища; пропозиція або надання неправомірної вигоди; порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви), порушення вимог фінансового контролю; порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів; незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку із виконанням службових повноважень; невжиття заходів щодо протидії корупції.
Практика розгляду судами справ про адміністративні корупційні правопорушення показує на достатній рівень знання працівниками правоохоронних органів, уповноважених на складання таких протоколів, а також суддями, які  розглядають адміністративні справи даної категорії вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7.04.2011 року №3206-VI та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 7.04.2011 року №3207-VIяким Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення».
Тому з урахуванням змін, внесених вищевказаним законом, відповідальність за корупційні правопорушення, встановлена у Кодексі України про адміністративні правопорушення статтями 172-2 - 172-9 цього кодексу, та набрав чинності з 1 липня 2011 року.
Зазначеним вище Законом України внесені зміни й до інших статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:
ст. 250  цього Кодексу доповнена частиною другою, яка вказує на
обов'язкову участь прокурора при розгляді таких справ.
- ст. 257 цього Кодексу також доповнена частиною другою, відповідно до якої протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складання надсилається до місцевого загального суду, за місцем вчинення  корупційного правопорушення.
-    у ст. 268 цього Кодексу змінено редакцію частини другої, згідно якої при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені у тому числі і статтями 172-2 - 172-9 цього Кодексу присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик до суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.
-    ст. 277 цього Кодексу викладена у новій редакції, згідно якої частиною першою встановлено термін розгляду таких справ - 15 днів з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати протокол про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. А частиною 4 цієї статті передбачено, що строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). Проте саме по собі ухилення особи від явки до суду, або неможливість з’явитися до суду не призупиняє строк накладення адміністративного стягнення протягом одного року.
-     також викладена нова редакція ч. 3  ст. 38 цього Кодексу, якою встановлено спеціальний строк накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення, який може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Необхідно зазначити, що 3-х місячний строк починається згідно нової редакції закону з дня виявлення корупційного правопорушення, а річний строк - з дня його вчинення. Оскільки строк накладення адміністративного стягнення за адміністративні корупційні правопорушення, є спеціальною нормою, тому нею і слід керуватися судам при розгляді справ про вчинення корупційних правопорушень.
Отже, протокол про корупційне правопорушення може бути складено не пізніш, як протягом року з моменту його вчинення, оскільки такий максимальний строк  чинне законодавство визначає для накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення.   
          
         Згідно  статистичних даних в провадженні в суддів Новоархангельського районного суду Кіровоградській області у 2013 році  перебували 2 справи  про адміністративні  корупційні  правопорушення ( глава  13-А КУпАП).
           Із зазначеної категорії справ: - розглянуто 2 справи із них: - 2 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення.   
          Аналіз статистичних даних стосовно конкретних корупційних правопорушень  у 2013 році  виглядає наступним чином.
 
 
 
 
Стаття
Перебувало в провадженні
справ
Повернуто
справ
Всього Розглянуто
справ
Розглянуто із накладенням адмін.. стягнення
Розглянуто із закриттям провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП.
Розглянуто із закриттям провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП
 
Скасовано за наслідками апеляційного розгляду
Накладено адмін стягнення
 
На громадян
На посадових осіб
172-6
2
0
2
2
0
0
0
0
2
всього
2
0
2
2
0
0
0
0
2
 
         
У справі №3/394/567/13 про адміністративне правопорушення вчинене гр.. Зосімовою Н.П., яка являючись депутатом Надлацької сільської ради Новоархангельського айону Кіровоградської області шостого скликання, тобто відповідно до п.п. “б”п.1 ч.1 ст.4 Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” будучи суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в порушення вимог ч.1 ст. 12 Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” в період до 01.04.2013 та станом на 10.09.2013 не подала за місцем роботи ( служби ) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік за формою ( 3206а-17 ). Притягнена в судовому засіданні не заперечувала факту неподання декларації. Стверджувала, що допустила правопорушення в зв’язку з недосконалим знанням діючого законодавства. Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що вина правопорушниці у неподанні декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, передбаченої Законом України “Про засади запобігання та протидії корупції” доведена повністю. Її дії судом кваліфікувалися за ч.1 ст.172-6 КУпАП. Суд вважав доцільним накласти на Зосімову Н.П. адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 170 ( сто сімдесят ) гривень.
 
У справі №3/394/567/13 про адміністративне правопорушення вчинене гр.. Тересевичус К.М., яка являючись депутатом Надлацької сільської ради Новоархангельського айону Кіровоградської області шостого скликання, тобто відповідно до п.п. “б”п.1 ч.1 ст.4 Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” будучи суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в порушення вимог ч.1 ст. 12 Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” в період до 01.04.2013 та станом на 10.09.2013 не подала за місцем роботи ( служби ) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік за формою ( 3206а-17 ). Притягнена в судовому засіданні не заперечувала факту неподання декларації. Стверджувала, що допустила правопорушення в зв’язку з недосконалим знанням діючого законодавства. Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що вина правопорушниці у неподанні декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, передбаченої Законом України “Про засади запобігання та протидії корупції” доведена повністю. Її дії судом кваліфікувалися за ч.1 ст.172-6 КУпАП. Суд вважав доцільним накласти на Тересевичус К.М. адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 170 ( сто сімдесят ) гривень.
 
Із перевірених справ вбачається, що на протязі 2013 року поліпшилась якість підготовки адміністративних справ за порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі Закон).
Оскільки  форма протоколу про корупційні правопорушення законом не встановлена, у переважній більшості протоколи складаються відповідно до вимог ст. 256 КУпАП.
Протоколи підписуються особою, яка його склала та особою, що вчинила адміністративне корупційне правопорушення, а у разі її відмови від підписання протоколу, в ньому про це робиться запис. При складанні протоколу правопорушникові роз’яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП  про, що також робиться відмітка в протоколі.
Підставою для складання протоколу  є достатні дані, які свідчать про наявність у діянні особи ознак корупційного правопорушення, яке встановлюється на підставі всебічного, повного і неупередженого з’ясування  обставин правопорушення.  Але за будь-яких обставин необхідно встановити, що : 1) корупційне правопорушення мало місце; 2) його вчинено певною особою; 3) ця особа є відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону суб’єктом відповідальності за корупційне правопорушення; 4) це правопорушення вчинено умисно; 5) наявні інші передбаченого Законом ознаки корупційного правопорушення відповідальність   
 
Узагальнення показало, що при розгляді адміністративних справ про корупційні правопорушення, суди Кіровоградської області керуються Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року № 3206-VI та главою 13-А «Адміністративні корупційні  правопорушення»,  та в цілому забезпечують правильне, всебічне і об’єктивне дослідження обставин справи і вирішення справи в точній відповідності з законом.
 
 
2. Проблемні питання визначення складу адміністративних правопорушень,передбачених у ст. 172-4, 172-5, 172-6, 172-7, 172-8, 172-9 КУпАП (особливо - суб’єктів адміністративних корупційних правопорушень).
 
За період 2013 року за ст.ст. 172-5, 172-7, 172-8, 172-9 КУпАП адміністративні справи про корупційні правопорушення до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області не надходили.
Проаналізувавши 2 адміністративні справи про вчинення корупційних правопорушень передбачених ст. 172-6 КУпАП проблемних питань при визначенні складу передбачених правопорушень не було встановлено оскільки в обох випадках суб’єктами адміністративного корупційного правопорушення є депутати сільських рад які відповідно до п. «б», п 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції « є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, згідно ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» зобов’язані були подати до сільської ради або за місцем основної роботи – до кадрового підрозділу декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік за формою, що додається до зазначеного Закону.
            Будучи обізнаними про положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» правопорушники не виконавши вимоги фінансового контролю, умисно не подали до 01.04.2013 року декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік.
 
 
3. Проблемні питання застосування положень Закону України
 «Про засади запобігання і протидії корупції №3206-VI від 07.04.2011 року (зі змінами) під час розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення.
 
Провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення може бути розпочате лише за наявності відповідних приводів і підстав. При цьому в КУпАП вони не визначені. Аналіз положень чинного законодавства та практики його застосування засвідчує, що законними приводами для порушення адміністративного провадження можуть бути: заяви і повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості, громадян; повідомлення, опубліковані у пресі; безпосереднє виявлення уповноваженим суб’єктом ознак корупційного правопорушення. Так, наприклад, згідно з частиною сьомою ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі – Закон) посадові та службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про його вчинення зобов’язані негайно письмово повідомити спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.
У свою чергу, підставою для порушення провадження є наявність достатніх даних, що вказують на вчинення особою адміністративного правопорушення. Механізм протидії корупції передбачає функціонування спеціально уповноважених суб’єктів у цій сфері, які згідно з частиною п’ятою ст. 5 Закону безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень. До них віднесено органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України. Поряд з цим перелік суб’єктів, посадові особи яких уповноважені на складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення, визначено у ст. 255 КУпАП. Однак у силу безсистемного внесення змін до законодавства правом складати протокол про адміністративне корупційне правопорушення досі наділені органи, що на сьогодні вже не належать до системи спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції (органи доходів і зборів, органи управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України). Тому ст. 255 КУпАП слід привести у відповідність із частиною п’ятою ст. 5 Закону. Зменшення кількості спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції відповідає четвертій рекомендації Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції, що закликає Україну сконцентрувати правоохоронні повноваження у сфері боротьби проти корупції, які наразі фрагментовані.
Слід зауважити, що законодавством також не передбачено, протягом якого строку після виявлення корупційного правопорушення уповноважений суб’єкт повинен скласти відповідний протокол. Враховуючи вимоги частини третьої ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення (три місяці з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення), такий протокол, на нашу думку, має бути складений невідкладно після встановлення достатніх даних, що вказують на вчинення особою адміністративного корупційного правопорушення. Адже невиправдане зволікання чи навмисне затягування при складанні протоколу може призвести до ухилення правопорушника від відповідальності або неможливості накладення адміністративного стягнення у зв’язку із закінченням передбачених законом строків (п. 7 ст. 247 КУпАП). Якщо під час вирішення питання про складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особа звільниться за власним бажанням з посади, пов’язаної із виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, вона не може бути звільнена у зв’язку з притягненням до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення. Своєчасне складання відповідного протоколу про адміністративне корупційне правопорушення дозволяє запобігти наведеній ситуації, оскільки згідно з частиною четвертою ст. 257 КУпАП особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає прокурору, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складання протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено. На підставі такого повідомлення особу, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонено від виконання службових повноважень до закінчення розгляду справи судом. Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне корупційне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання судом протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Цей строк зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). Однак законодавець не визначив, чи зупиняється при цьому також і строк накладення адміністративного стягнення. Вказане має важливе практичне значення, оскільки удавана хвороба, вихід у відпустку та інші обставини можуть використовуватись правопорушником з метою затягування розгляду адміністративної справи аж до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Частиною 2 статті 268 КУпАП встановлена обов’язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтями 172-4 – 172-9 КУпАП. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу. Випадків приводу особи для розгляду вказаної категорії справ за 2013 рік, у Новоархангельському районному суді, не було, як і випадків коли справи розглядались за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Актуальним питанням удосконалення механізму адміністративного провадження у справах про корупційні правопорушення є порядок збирання уповноваженими суб’єктами відповідних доказів, оскільки чинним КУпАП він практично не врегульований. У ст. 251 КУпАП визначено джерела доказів, до яких належать протокол про адміністративне корупційне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи. У зв’язку з цим у КУпАП необхідно передбачити порядок призначення експертизи, порядок визнання певних предметів речовими доказами, критерії визначення належності, допустимості та достатності доказів у справі. У ст. 3 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що принципом діяльності із запобігання і протидії корупції визначено пріоритетність запобіжних заходів. Окрім того, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є виявлення причин та умов, що сприяють їх вчиненню, запобігання правопорушенням. З цією метою ст. 282 КУпАП надає право судді, який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного корупційного правопорушення, внести у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи суддя має бути повідомлений протягом місяця. Водночас у чинному законодавстві не передбачено відповідальність за невжиття заходів, необхідних для реалізації внесеної судом пропозиції, що істотно знижує ефективність запобіжної діяльності суду при розгляді справ про адміністративні корупційні правопорушення.
Для забезпечення гарантій реального виконання пропозиції суду в справі про адміністративне корупційне правопорушення необхідно доповнити частиною сьомою ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». У ній слід закріпити обов’язок відповідних суб’єктів вжити вказані у пропозиції суду заходи для усунення причин та умов корупційного правопорушення протягом одного місяця. Невиконання чи несвоєчасне виконання вказаного обов’язку трактуватиметься як невжиття заходів щодо протидії корупції, відповідальність за яке передбачено у ст. 172-9 КУпАП.
Як вбачається з даних проведеного узагальнення, покарання винним особам у вчиненні корупційних правопорушень призначалось в межах мінімальної санкції частини статті, за якою кваліфіковано діяння.  Всі правопорушники в судовому засіданні визнали свою вину в повному обсязі.
Слід зазначити, що судді Новоархангельського районного суду Кіровоградської області при розгляді справ про корупційні правопорушення дотримуються вимог чинного законодавства, проведеним узагальненням випадків неоднакового чи неправильного застосування суддями Новоархангельського районного суду Кіровоградської області законодавства при розгляді справ даної категорії не встановлено, виникнення проблемних та спірних питань при розгляді суддями справ даної категорії не виявлено. В апеляційному порядку постанови суду у справах про адміністративне правопорушення судом апеляційної інстанції не переглядались.
Голова Новоархангельського
районного суду
Кіровоградської області                                                                                      О.М.Запорожець