25-26 вересня 2014 року триває робота ХІІ позачергового з’їзду суддів України. Серед іншого з’їздом обговорено питання щодо стану незалежності суддів та відновлення довіри до судової влади України.
Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, виступаючи перед делегатами з'їзду, зазначив, що основним завданням органів суддівського самоврядування є гарантування незалежності судів і суддів. Однак він зауважив, що для цього у таких органів відсутній інструментарій. «За великим рахунком, ми є ніким іншим як прохачами. Що ми можемо зробити? Звернутися з клопотаннями, просити привернути увагу, заявити і все. Іншими словами, ті повноваження, які мають органи суддівського самоврядування для гарантування незалежності судів і суддів, є тільки декларативними і залежать лише від доброї волі тих, хто приймає рішення», - зазначив Голова ВСУ.
За словами Ярослава Романюка, настав час суддівському співтовариству взяти участь у розробці пропозицій до судової реформи, про необхідність проведення якої йдеться в перехідних положеннях закону про очищення влади, нещодавно підписаному Головою Верховної Ради України Олександром Турчиновим. «У зв'язку з тим, що вчора був підписаний закон про очищення влади, яким в тримісячний строк Кабінет Міністрів України зобов'язаний розробити і подати проект закону про систему судоустрою, закликаю з'їзд звернути на це увагу і надати свої рекомендації і пропозиції через КМУ», - сказав Голова ВСУ.
Також, за словами очільника Верховного Суду України, судді повинні наполягати на тому, щоб рішення органів суддівського самоврядування, що стосуються гарантій незалежності, були прописані в законі і стали предметом для обов'язкового розгляду та реагування органами, яким вони адресовані.
Також у своєму виступі Ярослав Романюк звернув увагу на необхідність внесення змін до законодавства в питанні формування бюджету судової влади. На його думку, органи суддівського самоврядування повинні грати ключову роль в цьому процесі. «У законі має бути закріплена норма, яка відсторонить КМУ від процесу формування бюджету судової влади. І Уряд може бути лише опонентом при розгляді такого бюджету в залі парламенту», - додав Голова ВСУ.
В контексті обговорення питання незалежності суддів та відновлення довіри до судової влади суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук зазначив, що судова влада повинна стати більш відкритою, зокрема, представляти публічно свою позицію у відповідь на заяви в пресі, які носять негативний характер. Також Володимир Кравчук підняв питання, яким чином суддя має реагувати на тиск.
Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук у своєму виступі відзначив, що по тому, як здійснюється правосуддя, складається думка про державу. Попри суперечливу думку про нещодавно підписаний Закон України «Про очищення влади», - відзначив Микола Оніщук, - це вперше в історії діяльності судів політичні інституції відмовилися від втручання в цей процес. Ректор НСШУ наголосив на важливості того, аби Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів України складалася здебільшого з суддів, адже це, на його думку, ефективно вплине на здійснення правосуддя в державі. За його словами, сьогодні триває активний процес реформування судової системи, зокрема, готується новий закон про судоустрій, де змінюються поняття дисциплінарної відповідальності, збільшується кількість дисциплінарних проступків, інше. Нарешті українське правосуддя змінюється, а також змінюються і підходи до навчального процесу суддів та питань їх перепідготовки, - додав Микола Оніщук. Національна школа суддів України, за словами її ректора, має займатися тим, щоб суддя, який хоче підвищувати якість своєї роботи і бути сучасним, мав таку можливість. Микола Оніщук запросив суддів до співпраці в якості викладачів та тренерів та до підготовки кандидатів на посаду судді вперше.
Оскільки відповідно до законодавства України незалежність судді забезпечується: особливим порядком його призначення; окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом; належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді, іншим, – то делегатами вирішено заслухати Голову Державної судової адміністрації України Зеновія Холоднюка щодо стану фінансування судової системи України в цьому році та прогнозів на 2015 рік.
Очільник ДСА України ознайомив делегатів та гостей з’їзду з питаннями фінансового забезпечення судів у поточному році і повідомив про 100-відсоткове виділення бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету та повне задоволення заявленої судами потреби із спеціального фонду державного бюджету, а також поінформував про попередні розрахунки, доведені Міністерством фінансів України, щодо фінансового забезпечення органів судової влади на наступний рік, звернувши увагу на окремі проблеми у зв’язку із складною економічно-політичною ситуацією в країні.
У Державному бюджеті України на 2014 рік у редакції Закону від 16 січня 2014 року Державній судовій адміністрації України були передбачені видатки в сумі 4571,3 млн грн, у тому числі на заробітну плату з нарахуванням – 3852,4 млн гривень.
У зв’язку із визнанням Автономної Республіки Крим тимчасово окупованою територією та зупиненням фінансування установ судової влади, що розміщені на цій території, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 27.03.2014 № 1165-VII було скорочено бюджетні призначення ДСА України на суму 218 млн грн, у тому числі по АР Крим – 196 млн гривень.
Вдруге бюджетні призначення були зменшені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 № 1622-VII на загальну суму 29,8 млн грн, у тому числі в частині заробітної плати з нарахуванням у сумі 14,9 млн грн, незважаючи на спільне звернення ДСА України та Ради суддів України до Комітетів Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя і з питань бюджету стосовно недопущення скорочення бюджетних призначень місцевим та апеляційним судам, при розгляді зазначених вище змін.
Зеновій Холоднюк повідомив присутніх про те, що проектом Закону України «Про удосконалення норм законів з метою забезпечення фінансово-економічної стабілізації в Україні» запропоновано, зокрема, внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині обмеження максимального місячного розміру суддівської винагороди 15 розмірами мінімальної заробітної плати.
Зазначене порушує гарантовані Конституцією України принципи незалежності суддів, яка забезпечується, зокрема, належним матеріальним і соціальним забезпеченням суддів, при цьому відповідний рівень матеріального забезпечення судді є складовою гарантованого державою незалежного та неупередженого правосуддя, адже згідно з пунктом 54 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010) 12 оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення.
Крім того, запропонований підхід не відповідає приписам положення частини першої статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою визначено, що рівень суддівської винагороди встановлюється диференційовано в залежності від стажу роботи судді та суду, де він працює. У результаті застосування обмеження суддівської винагороди без урахування вказаного вище судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів отримують суддівську винагороду на рівні суддів місцевого суду, незважаючи на вищий рівень їхньої кваліфікації.
З огляду на зазначене та зважаючи на економічну ситуацію в державі, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Рада суддів України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України та Державна судова адміністрація України звернулись із спільним листом до Прем’єр-міністра України із проханням при підготовці проекту закону про Державний бюджет України на 2015 рік розглянути можливість диференціації обмеження суддівської винагороди з урахуванням коефіцієнтів, відповідно до частини четвертої статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Очільник ДСА України також зазначив, що у Верховній Раді України 15.09.2014 зареєстровано проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин) за № 5078, яким передбачено, зокрема, зарахування коштів від сплати судового збору до доходів загального фонду Державного бюджету України, що не гарантує його цільове спрямування.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису. Зазначене дає підстави для висновку про цільове спрямування коштів судового збору.
Використання судового збору з моменту його запровадження, з 2011 року, виключно на потреби судової системи дозволило підвищити рівень забезпечення потреб судової системи (у 2013 році цей показник досяг 46,8 відсотка) та дало можливість забезпечити проведення судами загальної юрисдикції своєчасних і в повному обсязі розрахунків за спожиті комунальні послуги та енергоносії, уникнути проблем із забезпеченням судів витратними матеріалами та коштами для сплати наданих послуг, забезпечити суди системами відеоконференцзв’язку, здійснювати супровід їх функціонування, покращити забезпеченість судів комп’ютерною та оргтехнікою тощо.
З огляду на це Верховний Суд України, Рада суддів України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України та Державна судова адміністрація України направили спільні листи до Президента України та Голови Верховної Ради України із проханням сприяти при розгляді проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин) у збереженні діючого порядку зарахування коштів від сплати судового збору до спеціального фонду державного бюджету та використання його виключно для потреб судової влади.
Зеновій Холодюк наголосив, що головною проблемою і досі залишається оплата праці апарату суду.
Разом з тим, Голова ДСА України повідомив по те, що за рахунок понадпланових надходжень коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Міністерством фінансів України за поданням Державної судової адміністрації України судам загальної юрисдикції збільшено на серпень поточного року фонд оплати праці разом з нарахуваннями на 60 млн гривень. У вересні 2014 року фонд оплати праці збільшено на 70,3 млн гривень тим судам загальної юрисдикції, в яких рівень середньомісячної заробітної плати працівникам апаратів судів складає менше 2 700 гривень за річними бюджетними призначеннями.
Всього за два місяці цей фонд було збільшено на 130,3 млн грн, у тому числі:
- місцевим господарським – 7,5 млн грн;
- апеляційним господарським – 2 млн грн;
- окружним адміністративним – 20,1 млн грн;
- апеляційним адміністративним – 1,2 млн грн;
- місцевим загальним – 93,5 млн грн;
- апеляційним загальним – 6 млн гривень.
На сьогодні понадпланові надходження судового збору склали понад 160 млн гривень.
Виходячи із темпів надходжень судового збору, середньоденні надходження якого складають 3,9 млн гривень, до кінця року планується надходжень отримати до спеціального фонду державного бюджету 240 млн гривень, з яких 180 млн гривень, за розрахунками ДСА України, необхідно спрямувати на збільшення фонду оплати праці судів загальної юрисдикції з метою доведення середньомісячної заробітної плати працівникам апаратів судів до 3 300 гривень.
Закриваючи з’їзд, голова Ради суддів України Валентина Сімоненко подякувала делегатам за активну позицію та плідну роботу. Також привітала новообраних членів Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Валентина Сімоненко звернула увагу делегатів та гостей з’їзду на те, що обрана на попередньому етапі ХІІ позачергового з’їзду суддів України Рада суддів України працює відкрито та прозоро, є надзвичайно активною та відображає свою діяльність на своєму веб-сайті веб-порталу «Судова влада України». Також створено Прес-центр судової влади, який супроводжував роботу з’їзду та працює над висвітленням діяльності судової влади та Ради суддів України.
_03_03.png)
